Неділя, 19 Травня, 2024

Колишня візитівка Бухареста: легендарний іподром “Băneasa”

Ще у дев’ятнадцятому столітті кожне велике  місто Європи повинно було мати іподром. Кінний спорт в минулому був однією з головних розваг тодішньої еліти, яка збиралася на перегонах, щоб показати себе в поважному товаристві, зробити ставки та провести час за безтурботними світськими бесідами, розповідає сайт bucharestfuture.eu.

Такий іподром був і в Бухаресті. Легендарний “Băneasa” свого часу був справжньою візитівкою сучасної румунської столиці, однак назавжди відійшов у минуле. 

Що це був за іподром, як відбувалися кінні перегони у Бухаресті та інші цікаві факти про цю сторінку історії міста – читайте у матеріалі нижче.

Поява іподрому в Бухаресті – знакова сторінка історії

Іподром “Băneasa” у Бухаресті з’явився завдяки діяльності румунського жокей-клубу, який було засновано у 1875 році. Цей же рік історики називають знаковою датою для румунського кінного спорту, адже саме тоді він набув професійного значення.

В цьому ж році відбулося перше змагання, в якому клуб-початківець продемонстрував високі результати та неабиякий потенціал. Спеціального іподрому в місті ще не було, тому змагання відбувалися у полі, де облаштували сякі-такі умови для проведення перегонів. Це також була історична подія – відбулося румунське дербі, вручали приз жокей-клубу та королівську почесну нагороду.

1975 рік був багатий на важливі події. Саме тоді, після успішних перегонів, жокей-клуб ініціював будівництво першого іподрому в Бухаресті. Звісно, самостійно приймати та втілювати такі рішення в реальність було неможливо – потрібно було заручитися неабиякою підтримкою місцевої влади та знаті. На щастя, клуб швидко знайшов для себе покровителя, який радо підтримав ідею з іподромом – ним був тодішній мер Бухареста Георге Ману, який також раніше докладав зусилля для створення міського жокей-клубу. 

Міський очільник допоміг знайти земельну ділянку та надав чималу підтримку, однак всі плани довелося відкласти через війну за незалежність. На щастя, відкладати проєкт у довгу шухляду не довелося – вже через чотири роки вдалося відродити задум і заново взятися до його реалізації. 

Будівництво та перші роки діяльності іподрому

До будівництва першого у Бухаресті іподрому учасники жокей-клубу на чолі з мером підійшли дуже серйозно. Над проєктом запросили працювати Іона Мінку – відомого румунського архітектора, інженера та громадського діяча. Саме цю людину дослідники називають основоположником неорумунського стилю  та пропагандистом національного напрямку в архітектурі Румунії.

Над назвою довго не роздумували – “Băneasa” походить від найменування комуни, що знаходилася поблизу локації, де мали облаштувати сам іподром. Будівництво швидко завершилося і стадіон почав приймати перші перегони, які з року в рік ставали тільки краще та виходили на новий рівень. Чимало зусиль для цього докладав вищезгаданий Георге Ману, участь якого обмежилася не тільки допомогою з оформленням документації. Сприяв цьому і король Кароль І – тодішній почесний президент Румунського жокейного клубу, який неабияк шанував кінний спорт і з азартом спостерігав за усіма перегонами.

З кожним роком поліпшувалися не лише умови для перегонів, а й коні. Їх готували та завозили з різних куточків Європи – зокрема, Франції та Англії, де виводили чистокровних скакунів, що дуже високо цінувалося спортсменами. Вважалося, що чистокровність коня – запорука успіху того, хто його осідлав. 

Наприкінці дев’ятнадцятого століття з’явилася ідея модернізувати іподром. Цьому сприяв неабиякий успіх та популярність арени, що вже діяла, а також зацікавлення знаті та гостей з різних куточків Румунії, які приїжджали до Бухареста заради того, щоб поспостерігати за захопливими перегонами на овіяному славою іподромі.

Реалізувати цей задум вдалося завдяки низці патронів бухарестського іподрому. Передусім, це вищезгаданий міський голова, а також поважні члени жокей-клубу – відомі у місті родини, для яких така діяльність була за честь. Доклалася до цього і королівська родина, особливо король Кароль І.

Оновлений іподром “Băneasa”

Маючи таку потужну підтримку, жокей-клуб швидко втілив ідею з будівництвом нового  іподрому “Băneasa”. Вже на початку літа 1905 року стартувало облаштування арени, до роботи над якою запросили Іона Беріндея. Іон Беріндей був високооплачуваним архітектором і саме йому належали найбільш імпозантні будівлі в Бухаресті того часу. З-поміж найвідоміших його робіт варто згадати знаменитий палац Кантакузіно.

Іон Беріндей дуже відповідально і виважено підійшов до цієї справи. Він ретельно ознайомився з проєктами іподромів у інших великих європейських містах, зокрема. у Парижі, слава про який линула на весь материк. Результатом його роботи стала поява іподрому, який дуже швидко почали вважати одним з найкрасивіших іподромів у всій Європі. Цю пишну конструкцію, що відрізнялася королівською елегантністю, порівнювали із знаменитою лондонською ареною. Саме іподром у Лондоні надихнув Беріндея найбільше при створенні проєкту у Бухаресті.

Іподром розташувався на величезній території з площею у понад 62 гектара. Це була потужна арена для кінного спорту, яку урочисто відкрили для публіки вже трохи більше, ніж через рік. Урочисте відкриття нового іподрому відбулося у жовтні 1906 року. Це була подія історичного значення, на якій зібралася вся тогочасна бухарестська знать разом з королівською родиною та почесними гостями з інших куточків країни.

Новозведений іподром “Băneasa” був розділений на дві окремі бігові траси. Окремо існувала траса для галопу та траса для рисі. Однак найбільшою була саме траса для галопу. Перегони галопом влаштовували в окремі дні тижня, і окремо також відбувалися перегони риссю. Якщо у будні дні перегони збирали не так багато глядачів, то у неділю тут відбувався справжній аншлаг – збиралася знать та всі охочі, щоб подивитися на захопливі скачки. На світлинах того часу можна побачити повністю заповнені трибуни, тисячі людей. Найбільшу кількість глядачів збирали національні дербі, що відбувалися раз на кілька років. Тоді на перегонах можна було побачити буквально усі прошарки суспільства – від провінційних гостей до високої знаті. При цьому, абсолютно всі відвідувачі були “при параді” – існувало неписане правило, що на такі події потрібно було одягати тільки найкращі речі.

Постійними гостями перегонів були члени королівської родини. Особливо цей вид спорту шанувала королева Марія. 

У зимову пору року перегони не проходили, за винятком змагань на санках, запряжених кіньми.

Окрім перегонів, іподром використовували також інші масштабні події. Наприклад, дуже гучним було авіашоу, що відбулося у 1909 році. Це була подія історичного значення, яка зібрала близько 45 тисяч людей, як свідчить видання galop.ro. Авіашоу привернуло ще більше уваги до іподрому, тому в наступні роки кількість гостей на скачках було з кожним разом все більше і більше. 

Як завершилася історія іподрому “Băneasa”

Попри те, що через декілька років розпочалася Перша світова війна, іподром залишився цілим та неушкодженим. Звісно, у цей період не проводилися скачки – їх відновили тільки у 1919 році та проводили безперервно аж до 1960 року.

Після революції у 1947 році іподром вирішила знести комуністична влада, щоб звести будівлю, яка б несла пропагандистські наративи. Повністю арену знесли у 1960 році.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.