У Бухаресті є чимало давніх пам’яток історії, архітектури та культури, які привертають увагу туристів з різних куточків планети. Серед цих численних пам’яток є і унікальні культові споруди – пишні храми, святині, куди може прийти кожен, хто потребує усамітнення та духовної поживи, розповідає сайт bucharestfuture.eu.
Які храми у Бухаресті варто побачити та що про них потрібно знати – читайте у матеріалі нижче.
Церква Colțea
Розпочнемо нашу мандрівку церквами румунської столиці з найстарішої діючої будівлі в Бухаресті, що досі працює. Храм Colțea – церква, що колись належала до ансамблю однойменного монастиря, що у наші дні вже відійшов у минуле.
Кам’яну святиню було зведено на честь Трьох Святителів – Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Золотоустого та святої Благочестивої Параскеви. Церкву зведено на місці колишніх святинь, які колись діяли на цьому місці. Про це свідчать археологічні розкопки та ремонтні роботи, проведені у 2006 році, коли вдалося виявити фундаменти старого дерев’яного храму, що тут діяв раніше. Також на території у межах цих робіт вдалося виявити більше сотень могил, що датуються сімнадцятим-дев’ятнадцятим століттями. Як виявилося, могили були частинами кладовища, що колись було утворене довкола першої святині на цьому місці.
Сучасна церква Colțea виконана у бранковенському стилі, що поєднується з візантійським, румунським та італійським бароко. У храмі є багато цінних розписів – зокрема, ікона Божої Матері з немовлям, ікона Трьох Святителів тощо. У декоративних елементах переважають рослинні розписи.
Храм неодноразово зазнавав серйозних руйнувань – через землетруси у 1838 та 1977 роках, а також через бомбардування в ході Другої світової війни. Тим не менше, пам’ятку вдалося відновити та зберегти до наших днів, у наш час це одна з архітектурних окрас Бухареста.
Церква святого Миколая Селарі
Ще одна старовинна святиня у румунській столиці – церква святого Миколая Селарі, історична та архітектурна пам’ятка сімнадцятого століття.
Найдавніша згадка про храм датується ще в документах другої половини сімнадцятого століття. У документі зазначено про те, що опікувався святинею цех шкіряних робітників, який вважав святого Миколая за свого покровителя.
Згодом, на початку вісімнадцятого століття, попередній кам’яний храм було перебудовано, а через деякий час відреставровано. За святинею опікувалися та дбали про неї покровителі, однак церква, все ж, була зруйнована. Це трапилося через трагедію 1802 року, коли трапився серйозний землетрус, який практично винищив святиню до руїн.
Через два роки після цього церкву святого Миколая перебудували. Більше того, храм активно розвивався – при ньому навіть було зведено першу у всьому православному світі церковно-нотну друкарню. Однак і цей розвиток тривав недовго – землетруси у другій половині дев’ятнадцятого століття знову розхитали будівлю, через що знову доводилося відновлювати святиню.
Церква святого Миколая у сучасному вигляді була зведена у великому стилі. Зараз тут можна побачити розписи видатного румунського художника-класика Георге Таттареску.
Церква „Sfânta Maria a Harurilor”
Церква „Sfânta Maria a Harurilor” у Бухаресті – найстаріший римо-католицький храм у румунській столиці, який почав свою історію ще у сімнадцятому столітті.
Все почалося з того, що болгарські монахи-францисканці вирішили спорудити святиню з дерева, яка б мала бути їхнім духовним осередком на теренах сучасного Бухареста. В архівних документах можна знайти інформацію про те, що це відбулося ще на початку чотирнадцятого століття, задовго до заснування самого Бухареста.
На початку сімнадцятого століття храм вже був у доволі занедбаному стані і перебував капітального ремонту, з чим монахи звернулися до тогочасного волоського князя, який свою обіцянку так і не здійснив, бо через деякий час зрікся від свого престолу.
У середині дев’ятнадцятого століття храм повністю згорів під час пожежі, однак його швидко вдалося відновити. На цьому нелегкі часи для церкви не скінчилися – у період панування комуністичної влади багато храмових прибудов та будівель конфіскували, церковне майно розкрадали, нищили.
У наш час храм продовжує працювати. Тут відправляють меси різними мовами – румунською, угорською та німецькою, адже на службу часто приходять різні меншини, що проживають у Бухаресті.
Церква Букур
Церква Букур у Бухаресті – один з найзагадковіших храмів румунської столиці, давня святиня, про дату появи якої історики і досі не знайшли детальної інформації. Дехто вважає, що храм, який колись слугував каплицею для місцевого монастиря, було зведено у вісімнадцятому столітті, дехто ж стверджує, що каплицю-церкву було зведено у середині дев’ятнадцятого століття.
Храм присвячений святим Афанасію та Кирилу. Він доволі невеликий і за виглядом справді більше нагадує каплицю, однак дослідники архітектури та історії, все ж, схиляються до думки про те, що це церква, яка, хоч і невелика, зате має правильні пропорції. Фасади храму виконані без зайвих деталей та пишності форм, пофарбовані у білий колір.
Попри те, що святиня доволі невелика і не привертає уваги своєю помпезністю, однак вона заслуговує на увагу. Особливу увагу заслуговує її історія, огорнута легендами. За однією з них – церкву побудував звичайний пастух Букур, на честь якого і названо святиню.
Італійська церква в Бухаресті
Ще одна чудова історична пам’ятка сакральної архітектури в Бухаресті – Італійська церква, резиденція однієї з римо-католицьких парафій в румунській столиці.
Храм було зведено на початку двадцятого століття за проєктом відомих архітекторів Маріо Стоппа та Джузеппе Тірабоскі. Все почалося з того, що італійська громада в Бухаресті вирішила звести для себе власну святиню, чому сприяв і посол Королівства Італія в Бухаресті.
Храм є частинкою давньої Італії у самому серці Бухареста. Зведений він у стилі, наближеному до сакральної архітектури Північної Італії, з елементами романського стилю, готики та арт-деко. Споруджено храм у формі грецького хреста з центральним куполом та трьома нефами у формі базиліки. Також Італійська церква в Бухаресті має вежу з трьома дзвонами, в інтер’єрі переважають розписи, є багаті вітражі та мозаїки – елементи, притаманні саме сакральній архітектурі Італії того періоду.
На жаль, впродовж історії святиня неодноразово зазнавала серйозних руйнувань та пошкоджень. Передусім, це пов’язано з землетрусами 1940 та 1977 років. Важким для храму та загалом для громади був період панування комуністичної влади, коли італійці в Бухаресті зазнавали утисків та переслідувань, в той же час відбулися масові еміграції італійців на батьківщину. Ще через деякий час комуністична влада і зовсім закрила італійську церкву в Румунії, розкрадала храми римо-католиків, і тільки у 1968 році вдалося відновити права громади на власну віру та церкву, щоправда, спершу з доволі великими обмеженнями.
У наші дні Італійська церква в Бухаресті є одним з найвідоміших тутешніх римо-католицьких храмів. Служби тут відправляють кожної неділі та на свята кількома мовами – польською, румунською, італійською, німецькою. У кожної громади, яка відвідує святиню, є свій священник.
