Сучасна молодь не може уявити собі світ без смартфонів та легких ноутбуків. Проте ще декілька десятиліть назад попередні покоління не могли уявити собі, що всю інформацію світу можна носити з собою просто у кишені. Пропонуємо вам познайомитись з історією виникнення комп’ютерів у Бухаресті та з тим, як розвивався світ інформаційних технологій Румунії. Більше на bucharestfuture.eu.
Як все починалося?
Перші ідеї щодо створення електронних комп’ютерів з’явилися у Румунії в Інституті атомної фізики у 1954-1957 роках. Румунські вчені вирішили піти автономним шляхом та створити власні комп’ютери. Тоді під керівництвом Віктора Тома був створений румунський комп’ютер першого покоління під назвою «CIFA-1».
Завдяки реалізації цього проєкту Румунія стала 8-ю країною у світі та другою серед усіх соціалістичних країн, якій вдалося розробити електронний комп’ютер. Пізніше бухарестські вчені виготовили CET-500 (перший румунський комп’ютер з повною транзисторною системою), завдяки чому Румунія стала 11-ю країною у світі, що створила подібний комп’ютер.
Інші моделі комп’ютерів першого та другого покоління створювали вже у Тімішоарському політехнічному інституті під назвою MECIPT.
У 1958-1959 роках в Енергетичному інституті Академії під керівництвом М. Попова створили високопродуктивну обчислювальну машину (MAC1).
У 1959 році також під керівництвом Віктора Тома у Бухаресті був побудований комп’ютер CIFA2. CIFA3 був побудований у 1961 році.
У 1962 році вже під керівництвом Армана Сегала в Інституті атомної фізики був побудований комп’ютер CIFA101.
Результати роботи та майбутні досягнення
Технології виробництва та компоненти комп’ютерів не могли забезпечити роботу великих програм. Незважаючи на деякі недоліки, вироблені у Бухаресті комп’ютери успішно використовувались в інженерно-технічних роботах для досягнення різних цілей.
У 2003 році румунська влада нагородила піонерів румунської інформатики орденами Вірної Служби в кавалерському званні. Серед нагороджених були Віктор Том, Арманд Сігал, Васіле Балтак, Георге Фаркаш, Мірчу Боку та Еміль Мунтян.
З комп’ютерами третього покоління в країні було набагато складніше, адже американська влада наклала ембарго на передачу комп’ютерних технологій соціалістичним державам. У 1968 році все ж таки вдалося підписати таємну угоду в галузі інформатики з Францією. Це стало можливим завдяки автономній позиції Франції у НАТО.
Угода була підписана з нагоди генерала Шарля де Голля до Румунії у 1968 році. У той час Франція виробляла серію комп’ютерів “Plan Calcul”. Франція прийняла Румунію як партнера у створенні першої комп’ютерної моделі серії IRIS (IRIS 50) компанії CII (Compagnie internationale pour l’informatique). У Румунії цей комп’ютер був адаптований під назвою Felix C-256.
Виробництво цього комп’ютера спровокувало реалізацію різних інституцій:
- Felix Electronic Computer Enterprise (ICE Felix), Бухарест;
- Підприємство з ремонту та обслуговування обчислювальних машин (IIRUC), Бухарест;
- Підприємство периферійного обладнання (FEPER), Бухарест;
- Спільне підприємство Rom Control Data SRL (RCD), перше і єдине спільне підприємство з американськими технологіями в колишніх соціалістичних країнах у сфері IT;
- Проєктно-дослідницький інститут обчислювальної техніки та обладнання (ICPUEC);
- Створення Науково-дослідного інституту інформатики (ICI);
- Створення центру навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з використання комп’ютерів у складі ІСІ.
- Створення територіальних центрів для надання послуг з автоматичної обробки даних;
- Створення обчислювальних центрів в університетах;
Це подарувало Бухаресту та країні багато нових робочих місць, інвестицій та потужний розвиток науки. Мікрокомп’ютери «Фелікси» використовувалися не тільки в країні, а й активно експортувалися.
У 1985-1986 роках «Фелікс» з’явився у новому вигляді персонального мікрокомп’ютера. Цей комп’ютер мав широкий спектр застосування. Він був розроблений Бухарестським політехнічним інститутом, після чого модель була прийнята до серійного виробництва у «Întreprindea de Calculatoare Felix S.A.». Комп’ютер складався з базового модуля (центральний блок, клавіатура, консоль, принтер та дисководи), але також можна було додати інші модулі (наприклад, математичний співпроцесор).
Інші комп’ютери
У 1984 році у Бухарестському політехнічному університеті вперше в Румунії створили машину штучного інтелекту (DIALISP). Ця машина працювала на мові LISP.
Домашні комп’ютери Румунії зазвичай були у вигляді невеликих комп’ютерів, призначених для роботи. У якості монітора зазвичай використовували телевізори. Як правило, ці комп’ютери не мали оптичного диска та завантажували операційну систему з магнітофона. Виробництво цих комп’ютерів тривало і після революції, тому в 1993 році компанія ICE Felix випустила модель HC-2000, яка також була оснащена дисководами.
Отже, інформаційні технології розвивалися у Румунії досить швидко та якісно. Центром розвитку, звичайно, став Бухарест.
