Субота, 27 Липня, 2024

IT-кластер Трансільванії у Бухаресті та міграція українських IT-компаній до румунської столиці

Після початку повномасштабної війни Румунія стала другою країною серед українських біженців та IT-компаній, що прагнули зменшити ризики. Це пов’язано не тільки з географічною доступністю країни, а й з тим, що Румунія – це відомий хаб для аутсорсу. У цій статті ми розкажемо про головний IT-кластер румунської столиці та про роботу українських та румунських програмістів у Бухаресті.

IT-кластер Трансільванії у Бухаресті

У травні 2023 року на 28-й асамблеї Big Data Value Association (BDVA) було прийнято вісім нових членів, серед яких був IT-кластер Трансільванії. Новий статус підтвердив важливість внеску бухарестського IT-кластеру у світ цифрових технологій та інновацій. Приєднання до асоціації дозволяє кластеру брати участь у розробці та впровадженні технологій обробки даних, у роботі над штучним інтелектом та в інших ключових аспектах галузі.

Окрім цього це дозволяє бухарестському кластеру розширювати мережу контактів та співпрацю на європейському рівні, що сприятиме обніму знаннями та виявленню нових можливостей для бізнесу та участі в міжнародних проєктах або ініціативах у сфері цифрових технологій та інновацій.

Асоціація Big Data Value є галузевою організацією, яка займається просуванням цифрової трансформації на основі даних у Європі. Маючи понад 230 членів, BDVA зосереджується на таких ключових сферах, як технології великих даних, промисловий штучний інтелект і створення цінності на основі даних. Як повноправний член IT-кластер Трансільванії може активно сприяти формуванню інновацій, що керуються даними, і співпрацювати з подібними організаціями по всій Європі.

IT-кластер Трансільванії працює на перетині підприємництва, дослідницької діяльності та інноваційності, просуваючи ідеї щодо цифрової трансформації, сприяючи цифровізації країни.

IT-кластер був заснований у 2013 році та спочатку був спрямований на підтримку співробітників компаній-членів у процесі отримання технічних і м’яких навичок, а також пропонував платформу знань і навчання для реалізації спільних проєктів.

Головні цінності кластера:  адаптивність та здатність діяти відповідно до контексту, пам’ятаючи про спільну мету; справедливість та готовність її зберігати; емпатія та вміння тримати в голові перспективи; довірливість та готовність до співпраці, цілеспрямованість та здатність залишатися зосередженим для досягнення результату; оптимізм та здатність бачити у всьому світлі сторони.

Місія кластера полягає у представництві інтересів компаній-членів та створенні для них додаткової цінності через усі дії. Ще одна місія – це розвиток регіональної екосистеми. Члени кластера розглядають цифрові технології не як далеке майбутнє, а як актуальний і важливий компонент, який вже є частиною бухарестського суспільства. Кластер активно працює над тим, щоб вплести цифрову трансформацію у тканину екосистеми міста і країни. Технологія – це не кінцева мета, а засіб, який може надавати сучасні рішення для інших секторів бізнесу, для держави, для науки та суспільства. Кластер робить свій важливий внесок у підвищення якості життя на місцевому, регіональному, національному та європейському рівнях.

Умови праці програмістів та міграція українських IT-компаній до румунської столиці

Зіркою румунської IT-сфери вважається Деніел Дайнс – мільярдер, який виріс за «залізною завісою». Його статок оцінюється у $2,2 млрд. На програмування його надихнули перші румунські аутсорсери. У 90-ті роки румунські програмісти, що працювали на американські компанії, заробляли 300 доларів у місяць, що на той час було дуже великими грошима для країни. Тепер розробка програмного забезпечення приносить Румунії близько $15 млрд.

Аутсорс все ще залишається основою румунського IT-ринку. В країні працює близько 130 000 програмістів. Для країни з населенням у 19 мільйонів це досить багато. Кожного року з’являється 20000-25000 нових спеціалістів.

При цьому у Румунії, як і в Україні, існує проблема нестачі талантів. До повномасштабної війни в Україні у регіоні не вистачало близько 30000 чоловік.

Українські компанії вирішили мігрувати до Бухаресту насамперед через вимоги клієнтів, які не готові наймати людину з країни, яку постійно обстрілюють.

За рівнем заробітної плати румунські розробники знаходяться посередині між українськими та Польськими (Румунія дорожча за Україну на 10%, а Польща – на 15%). Спеціалісти з досвідом роботи у рік можуть заробляти близько € 2000-3000 у місяць. При цьому знайти роботу досить легко.

Румунські програмісти закладають у заробітну плату страхування, відпустки та різні інші бенефіти. Частіше за все тут практикується не класичне працевлаштування, а контракти з фізичною особою або формат B2B.

Локацій для роботи у Бухаресті дуже багато: коворкінги відомої межі Commos, простір Unirii або доступна оренда офісів.

Головна особливість румунських програмістів – це їх широкий досвід. За свою кар’єру вони зазвичай вивчають чотири мови програмування. Окрім румунської та англійської вони також часто володіють німецькою мовою. Це великий плюс, але, за словами експертів, українці у цьому сенсі теж не відстають. 

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.