З розвитком технологій та активною індустріалізацією у великих містах виникла потреба в появі громадського транспорту. Передусім, така необхідність виникала для того, щоб мешканці могли дістатися до місця роботи. В час, коли ще не існувало електрики, а перші і доволі примітивні автомобілі були рідкісним і дороговартісним явищем, чи не основну транспортну роль відігравав кінний трамвай, розповідає сайт bucharestfuture.eu.
Кінний трамвай був доволі нетривалою сторінкою історії Бухареста. Дуже швидко йому на зміну прийшов електричний і витіснив його з вулиць міста. Однак, тим не менше, саме з кінного колійного транспорту бере свій початок місцевий трамвай.
Як курсував кінний трамвай в Бухаресті та цікаві факти з його історії – читайте у матеріалі нижче.
Поява першого трамвая на вулицях Бухареста
Перші розмови про необхідність запровадження в місті кінного трамвая точилися серед чиновників ще з 1868 року. На той час такий вид транспорту вже активно використовувався у багатьох містах Європи.
Трамвайна історія в Бухаресті починається з 1871 року, коли компанія “Societatea Anonimă Română de Tramvaie” отримала дозвіл від міської ради Бухареста на облаштування на кількох вулицях перших залізничних колій, якими мав пересуватися кінний трамвай. Роботи стартували практично одразу і вже через рік у Бухаресті було зведено три колії кінного трамвая.
Перші вагони бухарестського трамвая були жовтого кольору, а кондуктори зобов’язані були виходити на роботу у спеціальних формах. Як правило, це були мундири та обов’язково – головні убори, якими слугували червоні кашкети. Усередині перших вагонів було створено чудові умови для пасажирів – зручні лавки з оксамитовою оббивкою дозволяли здійснити мандрівку королівського рівня.
Мешканці міста, як свідчать архіви, схвально поставилися до такої новації. Вони радо використовували цей транспорт, хоч це не завжди було доступно, адже система оплати проїзду залежала від рівня комфорту та від відстані, що долав трамвай. Влітку таку мандрівку можна було здійснити з особливим задоволенням, адже тоді випускали на маршрути відкриті вагони з лавками з обох сторін, тому можна було покататися з вітерцем.
Що стосується холодної пори року, то тоді на маршути виходили інші вагони, які мали спеціальні розсувні завіси, що дозволяло вберегти пасажирів від вітру та зимового морозу.
З роками у кінного трамвая з’являлися нові зручності для пасажирів. Наприклад, додалося нічне освітлення вагонів, а на вказівниках почали вказувати маршрути, аби мешканці та гості міста могли орієнтуватися в Бухаресті. Однак, разом з тим, діяло чимало суворих правил, яких повинні були дотримуватися пасажири. Так, не можна було в жодному разі сідати у транспорт у брудній одежі (мабуть, що через оксамитову оббивку). Також не можна було перевищувати дозволену кількість пасажирів – така заборона діяла і для того, щоб не перевантажувати коней, і для комфорту бухарестців. Існували правила і для водіїв – за недотримання графіку можна було отримати штраф та навіть звільнення.
Труднощі у роботі кінного трамвая в Бухаресті
Попри те, що мешканці міста радо користувалися новим транспортом, і попри його доволі високий рівень комфорту, кінний трамвай не був найкращим рішенням для Бухареста. Передусім, через те, що на багатьох маршрутах були складні підйоми, які коні долали з неймовірними зусиллями. Бідолашні тварини ще й отримували удари батогами від погоничів, які поспішали вчасно дістатися до наступної станції, щоб не отримати пониження зарплати.
Іншою була проблема в тому, що транспорт керувався живими істотами, які випорожнялися під час руху і сильно забруднювали вулиці міста. Двірники, що стежили за чистотою Бухареста, не завжди встигали прибирати все вчасно, тому подекуди стояв жахливий сморід.
Існував певний дискомфорт і для пасажирів трамваїв. Коли вагони пересувалися на рівнинній дорозі і рухалися доволі повільно, можна було без зупинки зійти з транспорту. Окрім того, до введення стаціонарних станцій пасажири, які мали намір вийти, повинні були тягнути за спеціальний шнурок. Той, у свою чергу, приводив у дію дзвінок, який голосно повідомляв кондуктору про необхідність зупинитися. Це створювало чималий дискомфорт для пасажирів.
У зимовий період проблем з кінним трамваєм було ще більше. Справа в тому, що існувала постійна суперечка між власником транспортної компанії, яка надавала послуги перевезення, та міською владою через відкидання снігу з колій. Одна сторона перекладала відповідальність на іншу, і часто виникали ситуації, коли колії були попросту неприбраними. Ясна річ, що під час сильних снігопадів коні не могли пересуватися закиданими дорогами, тому виникали серйозні затримки та збої в роботі.
Занепад кінного трамвая у Бухаресті
Всі перелічені вище проблеми неабияк псували репутацію кінного трамвая в Бухаресті. З часом додалися і інші, куди серйозніші, – наприклад, сходження транспорту з рейок та несправність гальмівної системи. Це створювало небезпеку на вулицях міста і загрожувало життю пасажирів.
Згодом у містах почали курсувати електричні трамваї. Будували перші електрозаводи, зводили нові колії під новий тип транспорту, задля якого не потрібно було використовувати живу робочу силу. Так поступово занепадав колись популярний кінний трамвай, що був одним з першопрохідців у громадському транспорті Бухареста.
