Національна друкарня Йосипа Романова – це важливий осередок бухарестської культурної та політичної історії. Друкарня відіграла важливу роль у розвитку друкарства у місті, а також у поширенні освітніх та урядових видань. У цій статті розповімо про заснування друкарні та про внесок Йосипа Романова у розвиток румунської літератури та в об’єднання нації. Далі на bucharestfuture.eu.
Історія друкарні
Друкарня була заснована у далекому 1855 році книготорговцем Йосипом Романовим. Її штаб-квартира знаходилася на сьогоднішній вулиці Смардан. Це був найбільший і найсучасніший подібний заклад того часу. Бухарестську друкарню порівнювали з найкращими друкарнями великих європейських міст. Так писали про неї у газеті «Румунія» у 1857 році: «Ця друкарня під маркою «Tipografia Națională a lui Iosif Romanov și Compania» рекомендується як найдосконаліша й донині в країні».
Друкарня з моменту заснування мала три машини, два менші друкарські верстати та літери всіх видів: румунські, французькі, німецькі, грецькі, російські, каліграфічні. Всі шрифти були надзвичайно елегантні та красиві.
Соратником у друкарні був Штефан Расідеску, який до цього був директором Столичної друкарні. Директором Національної друкарні Йосипа Романова був Вальтер Скарлат.
У період між 1855 і 1883 роками тут було видано 120 книг румунської та іншої літератури з історії, філософії, військового мистецтва тощо. Також тут друкувалися періодичні видання та календарі. Тут друкувалися такі важливі газети, як «Naționalul», «România», «Concordia» та «Dâmbovița». Саме вони формували громадську думку у столиці та країні у середині 19 століття. Також у друкарні видавалася преса болгарської, єврейської та грецької громад, які ще не мали власних друкарень у місті на той момент.
Ким був Йосип Романов
Йосип Романов народився у 1803 році у Бендорфі. Йосип вивчав літературу у школах, що вселило у нього усвідомлення латинського походження румунів. У Сібіу разом зі своїм другом Йосипом Поповичем він познайомився з друкарською діяльністю саксів. З ними він підтримував зв’язок протягом всієї кар’єри.
Згодом Йосип Романов та Йосип Попович разом переїхали до Бухаресту. Дружба перетворилася на справжнє партнерство в усьому. Вони згадуються у різних документах як «продавці церковних книг поблизу Святого Георгія». Романов також співпрацював з різними діячами того часу, зокрема з Іоном Радулеску, який усіляко допомагав Романову.
Крім цього, він паралельно займався редагуванням книг, що полегшувало доступ до літератури для читачів у різних регіонах країни. Він також підтримував тісні контакти з трансільванськими вченими та культурними діячами. Народившись у Трансільванії, Йосип Романов був тісно пов’язаний з місцевими людьми та місцями. Завдяки своїм зв’язкам Романову вдалося перетворити свою друкарню на найвідомішу друкарню столиці, яка створює справжній ланцюг між трьома історичними провінціями: Валахією, Молдавією та Трансільванією.
Крім цього, за участі Романова було створено відому бібліотеку Тімотея Ціпаріу. Це відомо завдяки їхньому листуванню, яке вдалося зберегти до нашого часу. Романов багато консультував Ціпаріу у різних питаннях.
Національна друкарня Йосипа Романова – це справжній культурний центр 19 століття, який культурно об’єднав провінції країни та сприяв поширенню освіти та літератури. Діяльність Романова залишила слід у розвитку румунської культури та у становленні румунської ідентичності. Друкарня забезпечила столицю високоякісними виданнями та відкривши доступ до світової літератури для широкого кола читачів.