Разом з активним розвитком авіації почала рости і кількість авіакатастроф. Особливо ця кількість виросла у другій половині 20 століття. Це було пов’язано з тим, що у цей період виросла кількість авіарейсів, збільшилась місткість літаків, а також з’явився новий соціальний фактор – тероризм. Найбільше авіакатастроф у світі сталося у 1970-их роках. Після цього почалося велике реформування стандартів авіації. У цій статті ми розкажемо про історію великих бухарестських авіакатастроф. Більше на bucharestfuture.eu.
Катастрофа Ту-134 у 1977 році
21 вересня 1977 року сталася велика авіакатастрофа пасажирського літака Ту-134 угорської авіакомпанії Malev. Авіакатастрофа сталася за 40 кілометрів від аеропорту Бухарест-Отопені. Загинуло 29 осіб.
Літак Ту-134 був випущений Харківським авіаційним заводом у 1968 році. Він отримав реєстраційний номер HA-LBC та у 1969 році був проданий угорській авіакомпанії Malev. До бухарестської авіакатастрофи вже були інциденти з цим літаком. Наприклад, у 1969 році в Амстердамі, коли під час жорсткої посадки літак втратив основну стійку шасі.
Літак виповняв рейс Стамбул-Будапешт з проміжною посадкою у Бухаресті. На борту знаходилось 45 пасажирів та 8 членів екіпажу. Командиром екіпажу був Феєш Петер – особистий пілот керівника Угорської Народної Республіки Яноша Кадара.
Літак готувався до посадки, але раптом на швидкості 350 км/годину на висоті 55 метрів він врізався у ліс. Він пролітав через дерева протягом 75 метрів, а розрушившись, вилетів у поле, де повністю згорів. Уламки літака були розкидані на 800 метрах навколо нього. У результаті авіакатастрофи загинуло 12 пасажирів та усі члени екіпажу. Вижили пасажири, які знаходились у хвостовій частині літака (23 англійці та один турок).
Ситуація з турецьким пасажиром трішки розбавляє цю трагічну історію. Річ у тім, що одразу після авіакатастрофи уцілілими знайшли тільки 23 англійці. За усіма даними, турецький пасажир дійсно знаходився на борту літака, але його не могли знайти ні серед постраждалих, ані серед уцілілих. Виявилось, що одразу після катастрофи він вийшов з уцілілої частини літака, взяв свою валізу та відправився на шосе, де спіймав автобус до Бухаресту у справах. Після того, як він закінчив свої справи, він прийшов до угорської авіакомпанії та почав вимагати, щоб його повернули до Стамбулу.
За указом Ніколає Чаушеску була створена спеціальна розслідувальна комісія. За результатами розслідування, авіакатастрофа сталася через необачність екіпажу, який проігнорував важливі показники через дискусії з диспетчером та розмови між собою.
Катастрофа А310 під Бухарестом у 1995 році
Велика авіакатастрофа сталася 31 березня 1995 року під Бухарестом, коли авіалайнер Airbus A310-324 виповняв рейс Бухарест-Брюссель, але вже через 4 хвилини після злету розбився. Загинули усі пасажири (49 осіб) та усі члени екіпажу (11 осіб).
Ця катастрофа – найбільша авіакатастрофа в історії Румунії та найбільша в історії авіакомпанії TAROM.
Цей літак був випущений у 1987 році та на момент катастрофи він вже виконав 6216 перельотів.
Літаком керував 48-річний Лівіу Бетеною – дуже досвідчений румунський пілот.
Причиною цієї авіакатастрофи також став людський фактор. Одразу після злету виникла асиметрія тяги двигуна. Другий пілот попросив Бетеною виправити ситуацію, але Бетеною несподівано стало погано і він почав непритомніти. Другий пілот намагався допомогти командиру і відволікся від керування літаком. Через погані погодні умови та стан командира другий пілот не зміг справитись з керуванням. Літак почав швидко втрачати висоту. На швидкості 600 км/годину літак рухнув на землю. Літак повністю зруйнувався, а від його удару з’явився кратер глубиною 6 метрів.
За даними розслідування, причиною авіакатастрофи стали механічні поломки літака з подальшими помилками екіпажу.
Детальніше про цю катастрофу може розповісти канадський документальний серіал «Росзлідування авіакатастроф» (19 сезон, серія «Фатальний зліт»).
Авіакатастрофа Ан-24 у 1989 році
28 грудня 1989 року сталася авіакатастрофа цивільного транспортного літака Антонов Ан-24 авіакомпанії TAROM. Це був рейс Бухарест-Белград, який мав доставити кров для поранених під час Румунської революції. На порту перебували шість членів екіпажу та один пасажир (британський фотокореспондент). Літак розбився у лісі Меліноаса. Причини аварії досі невідомі. За деякими даними, літак збила зенітна ракета.
Через небезпечну ситуацію в країні, зліт цивільних та військових літаків був заборонений на території Румунії, починаючи з 22 грудня 1989 року.
28 грудня влада Румунії звернулася до Белграда з проханням доставити кров. Так з’явилася можливість термінового рейсу з Румунії. 24-річний фотокореспондент британської газети Sunday Times Ян Паррі вирішив скористатися цією можливістю для отримання унікального матеріалу. Далі він планував пересісти у Белграді на літак до Лондона. Невдовзі після зльоту пілоти втратили керування над літаком, і він розбився за 55 км на південний захід від Бухареста, в лісі Меліноаза. Намагаючись дізнатися деталі катастрофи, родичі жертв піддавалися тиску, залякуванням і погрозам.
