Бухарест – це місто з великим минулим. З давніх часів Бухарест розвивався як важливий торговий і промисловий центр. Бухарест відносять до числа найбільших міст Європейського Союзу. Його архітектура постійно змінювалася. Особливо в останні роки, коли місту доводилося справлятися з роллю мегаполісу. Через високу швидкість розвитку міста тут постійно змінювалися архітектурні стилі, тому Бухарест – це досить хаотичне місто. В цій статті ми розкажемо про те, як розвивалася архітектура румунської столиці протягом існування міста. Більше на bucharestfuture.eu.
Головні особливості Бухаресту та початок історії
В умовах швидкого розвитку міста архітектори не мали часу, необхідного для детального архітектурного дослідження. Архітектори Брашова або Сібіу справлялися з цією задачею краще, тому хаотичний розвиток подій не так сильно відображувався на тому, як виглядали ці міста.
Історія архітектури Бухаресту починається з середньовіччя та феодального періоду. Головна пам’ятка цього періоду – це Старий двір (Старе місто Бухаресту). Під час правління Влада Цепеша Старий двір був центром румунської культури та політики. Будівлі того періоду характеризуються товстими стінами, укріпленнями та елементами готичної архітектури.
Більшість середньовічної архітектури міста була знищена комунізмом, пожежами або військовими вторгненнями. Збереглися лише деякі будівлі. Наприклад, у районі Ліпскані (корчма Манука або руїни Куртя-Веке). У пізньому середньовіччі тут була площа, яка вважалася комерційним центром Бухаресту. У 1970-х роках цей та багато інших районів почали занепадати. З 2005 року площу Ліпскані почали реставрувати.
Міжвоєнний період
Наприкінці 19 – на початку 20 століття Бухарест пройшов через період економічного процвітання та швидкого розвитку міста. Це був період будівництва багатьох красивих будівель у стилі, який умовно можна назвати «маленьким Парижем». На вулицях міста з’явилися ошатні будівлі, арки та різні вирізьблені архітектурні деталі. Типовим прикладом будинку цього періоду є Палац банку «СЕС». Це справжня архітектурна перлина, що побудована у стилі неокласицизму. Ще один приклад – Палац Парламенту. Палац Парламенту у Бухаресті – одна з найбільших адміністративних будівель у світі.
Ще одна важлива течія того періоду – «раціоналізм», який очолювали Хорія Крянге та Марсель Янк. Головними будівлями, що належать до цієї течії, вважаються палац Крецулеску, Європейський центр вищої освіти ЮНЕСКО, палац Котрочень та резиденція президента Румунії. Також у цей період були побудовані Північний вокзал та Телефонний палац. У деяких районах міста також збереглися гарні вілли, які були побудовані на початку 20-го століття.
Період комунізму
Після радянської окупації почалося активне прискорення урбанізації, що ще більше прискорило перебудову Бухаресту. Ніколає Чаушеску хотів урбанізувати Румунію за моделями тих міст, які він встиг побачити під час свої робочих поїздок. Після відпусток він описував архітекторам усе, що він побачив. Частіш за все йому не вдавалося правильно передати інформацію, тому результат був відповідний.
Працювати бухарестським архітектором під час комунізму було справжнім викликом. Можливості роботи були досить обмеженими. Архітектори могли працювати лише в державних установах, не маючи можливості організовувати приватні архітектурні бюро. Цей період призвів до зниження архітектурної якості міста. Саме у період комунізму бухарестська архітектура почала найактивніше десинхронізовуватися.
Бухарестська архітектура у 2000-ті роки
У 2000-ті архітектура Бухаресту зіткнулася з іншою проблемою. Це була битва з забудовниками, що не мають якісної архітектурної освіти. Забудовники знаходились у погоні за швидким прибутком, що призвело до появи багатьох непрактичних та неестетичних будинків у місті.
У 2010-ті через вимоги Євросоюзу щодо зменшення споживання електроенергії, Бухарест пройшов ще один етап рестайлінгу. В усіх будинках необхідно було встановити зовнішні системи утеплення. Звичайно, Румунія обрала найдешевші системи. Таким чином, більшість будинків міста виглядали зовсім неестетично.
Зараз існує багато проєктів, які направлені на те, щоб відновити та зберегти архітектуру Бухаресту. Один із таких проєктів – «Save Bucharest» Нікушора Дана. Для того, щоб змінити ситуацію у місті, кожен архітектор має відчувати особисту відповідальність за майбутнє румунської столиці. Зараз у Бухаресті працює багато талановитих архітекторів. Приватні архітектурні студії займаються різними проєктами: від реставраційних робіт до розробки сучасних будівель. У будівельних проєктах все більшого значення набувають енергоефективність та еко-тенденції. Серед архітектурних студій можна виділити Westfourth Architecture, Studio BASAR, SYAA, MCA-Grup.
Можна зробити висновок, що архітектура Бухаресту відображає міську та культурну еволюцію. Незважаючи на те, що місто виглядає досить хаотично, саме ця хаотичність дозволяє відслідкувати минуле та майбутнє столиці Румунії.
