Ще задовго до появи електрики у мешканців великих міст існувала потреба в освітленні вулиць. У темну пору доби пересування Бухарестом було не тільки некомфортним, а й небезпечним, тому справжньою подією в історії міста варто вважати появу вуличного освітлення, розповідає сайт bucharestfuture.eu.
Попри те, що не було електричної енергії, у Бухаресті з 1857 року вже було облаштоване освітлення. Що це були за ліхтарі на вулицях та інші цікаві факти з історії – читайте у матеріалі нижче.
Як жило місто до появи вуличного освітлення та гасової лампи?
До винаходу гасової лампи у 1854 році у багатьох містах Європи, в тому числі, і в Бухаресті, існувала велика проблема з освітленням. На вулицях буквально існувала непроглядна темрява, що створювало величезний дискомфорт та проблеми для мешканців Бухареста. Фактично, сподіватися можна було лише на яскравість Місяця, що ледь просвітлював дорогу людям.
Свої оселі тогочасні мешканці Бухареста освітлювали за допомогою свічок. Їх густо викладали на полицях поверхонь та запалювали, щоб отримати достатньо світла у приміщеннях. Звісно, навіть велику кількість свічок прості мешканці міста не могли собі дозволити, тому зазвичай після вечері просто лягали спати. Тільки знать могла дозволити собі розкіш запалювати десятками свічки.
Звісно, свічкове освітлення було далеко не ідеальним. Часто виникали пожежі, коли про них забували чи вони просто переверталися з полиць.
Також поширеним засобом освітлення були смолоскипи – намотані на грубі палки ганчірки, які змащували мазутом та поміщали у залізні решітки. Такі смолоскипи носили на спинах слуги бухарестської знаті, освітлюючи дорогу своїм панам.
Бухарест – перше у світі місто, освітлене за допомогою гасової лампи
30 квітня 1857 року – це саме та дата, з якої бере початок освітлення вулиць сучасної румунської столиці. На той час на планеті ще не було міста, де гасова лампа використовувалася для освітлення публічного простору, тому саме Бухарест став першопрохідцем серед міст у цьому напрямку.
Сама гасова лампа була винайдена на декілька років раніше, у 1853 році, у невеликому містечку Бориславі на Львівщині (Україна). Її винайшли звичайні місцеві фармацевти Ян Зег та Ігнатій Лукасевич. Чоловіки створили методику дистиляції та очищення нафти, що дозволило розпочати виробництво гасу. Так почалася історія гасової лампи у світі.
Спершу гасову лампу почали широко використовувати в Австрії – у Відні, наприклад, за допомогою неї освітлювали вокзал. Слава про новий прилад, що дозволяє забезпечувати світло у темну пору доби, пролунала на всю Європу і дійшла навіть до Америки. Однак першопрохідцем в масовому застовуванні гасової лампи для освітлень вулиць стала саме Румунія, а точніше, Бухарест.
Саме в Румунії було зведено перший промисловий нафтопереробний завод, який дозволяв забезпечувати світлом мальовничі вулиці Бухареста. Румунська нафта стала першим паливом в Європі, яке увійшло у комерційний оборот.
Важка робота бухарестських ліхтарників
Колись існувала спеціальна професія – ліхтарник. Так називали міських службовців, які спостерігали за належною роботою вуличних ліхтарів та запалювали їх. Після облаштування освітлення на вулицях Бухареста перші такі працівники з’явилися і тут. Це була нелегка і марудна справа, яка потребувала пильності, ретельності та спритності.
Якщо прочитати описи ліхтарників у міських архівах чи книгах, то можна знайти чимало інформації про те, як працювали ці люди. Вони практично цілі дні проводили на ліхтарних стовпах, постійно тягнули за собою драбини та ганчірки. Навіть у світлий період доби їм було чим зайнятися, адже гасові ліхтарі потребували ретельного догляду.
Так, після роботи уночі ці ліхтарі необхідно було протирати ганчірками, адже від горіння скло постійно забруднювалося, що погіршувало якість освітлення. Увечері ліхтарники знову йшли до гасових ламп – для того, щоб запалювати їх. Кожен такий ліхтар потрібно було запалювати вручну.
За тим, як ліхтарники виконують свої обов’язки, пильно стежила міська поліція. Поліціянти часто приїжджали на перевірки, і якщо якийсь ліхтар не світив справно, то на запалювача могло чекати покарання.
Зміна освітлення на вулицях Бухареста
Світ не стояв на місці, і вже за деякий час у багатьох містах почали поширюватися нові види освітлення – газові ліхтарі. Новинка швидко дійшла і до Бухареста. У 1871 році запрацював Філеретівський газовий завод і на центральних вулицях міста встановили газові повітряні ліхтарі.
Газові ліхтарі не витіснили гасові лампи, вони, радше, стали доповненням і ще однією можливістю освітлювати вулиці Бухареста. Паралельно також використовувалися масляні ліхтарі, ліхтарі з мінеральним мастилом. Тільки на початку двадцятого століття активно почали поширюватися електричні лампи – відомо, що станом на 1901 рік їх у Бухаресті було вже близько двохсот.
Ще за декілька років електрика стала неодмінною частиною повсякденного життя бухарестців. Гасові та інші види ліхтарів зникли з вулиць, натомість їх замінили електричні. Дуже швидко професія ліхтарника втратила свою актуальність та відійшла у минуле.
